Виробництво щебеню: особливості технології видобутку і переробки буту

Щебінь — це нерудний кам'яний матеріал, без якого на сьогодні не обходиться жодне будівництво. Щебінь використовують при різних видах робіт, зокрема незамінний він для:

виготовлення бетонних виробів (у цьому випадку щебінь використовують у якості заповнювача);
будівництва доріг, відсипання залізничних колій;
заливки фундаменту цементною сумішшю зі щебеню;
декорування басейнів та водойм.

Застосування новітніх технологій для виробництва будівельних матеріалів і виробів на їхній основі зумовлює підвищені вимоги до якості щебеню. Тому процес виробництва цього будівельного матеріалу досить трудомісткий і включає такі технологічні процеси (етапи виробництва щебеню):

1. Видобуток кам'яного буту.
2. Доставка і переробка сировини на дробильно-сортувальному заводі.
3. Грохочення (сортування подрібненого щебеню на фракції).

Етап 1. Видобуток кам'яного буту

Для виробництва щебеню використовують різні види сировини (від чого залежить і вид щебеню):

тверді гірські породи (базальт, граніт);
осадові гірські породи (гравій, вапняк);
будівельне «сміття»;
металургійні відвальні шлаки.

Осадові нерудні матеріали, що відкладаються у водних потоках, майже вичерпані. Їх заміняє морський щебінь, який має схожу геологічну природу та підходить для виробництва якісного бетону.

У процесі дроблення будівельного сміття отримують вторинний щебінь. Для цього використовують такі матеріали, як цегла, бетон, асфальт. У процесі виробництва цього виду щебеню застосовують таке ж обладнання, як і для інших видів цього будівельного матеріалу.

Результат дроблення відвальних металургійних шлаків — шлаковий щебінь. Також для його виробництва використовують вогненно-рідкі шлаки, що піддають спеціальній обробці. Так отримують литий шлаковий щебінь.

Перед безпосереднім видобутком гранітного чи гравійного буту, як правило, проводять розкривні роботи: видаляють рослинний шар, піщано-глинисті породи, а в деяких випадках — непридатний камінь верхньої зони.

Коли кам'яний масив підготовлений, розпочинаються роботи з відділення окремих блоків (негабаритів), які будуть проходити наступну обробку.

Для видобутку кам'яних блоків застосовують бурові машини та верстати, за допомогою яких бурять свердловини (шурфи). У них закладають вибухові снаряди. Зазвичай масовий вибух проводять у чітко визначений час і обов'язково стежать за тим, аби в небезпечній зоні не було людей і техніки. Масовий вибух повинен бути чітко спланований, оскільки від цього залежить відокремлення якісних блоків потрібної величини. Якщо після вибуху утворилися великі брили, їх підривають вдруге.

Кам'яні блоки вантажать екскаваторами в автосамоскиди та транспортують до дробильно-сортувальних цехів.

Етап 2. Дроблення каменю

У технологічному процесі переробки кам'яного буту на щебінь виділяють стадії первинного і вторинного дроблення.

При первинному дробленні бут рівномірно подається живильником у дробарку, де подрібнюється на менші частини. Іноді первинне дроблення каменю здійснюють безпосередньо у кар'єрі. У такому випадку на завод доставляються не суцільні кам'яні брили, а частково дроблені.

Відповідно, при вторинному дробленні стрічковий транспортер подає гірську породу, що пройшла первинну обробку, в дробарку вторинного дроблення.

Етап 3. Сортування щебеню на фракції (грохочення)

Завдання грохочення — регулювання розміру та кількості матеріалу.

Цей етап не завжди виділяють в окремий; іноді його розглядають як третю стадію переробки кам'яного буту.

Під час грохочення отриманий в результаті дроблення щебінь сортують на окремі фракції за розміром. Це здійснюється за допомогою спеціального пристрою — грохота.

Грохочення може бути:

попереднє (застосовують для відокремлення дрібних частинок з матеріалу, що піддається дробленню);
контрольне (має на меті виділення продуктів, що потребують повторного дроблення);
товарне (сортування на товарні фракції).