Щебінь: основні характеристики і застосування

Щебінь – будівельний матеріал, який отримують в результаті дроблення гірських порід із подальшим сортуванням продукту за фракціями.

Основні властивості щебеню

Лещадність

Ця характеристика — одна з найважливіших. Лещадністю називають вміст у щебені зерен пластинчатої та голчатої форм. Це зерна, довжина яких більш ніж утричі перевищує товщину чи ширину. Їхня наявність у щебені збільшує міжзернову пустотність у суміші, що, у свою чергу, збільшує витрати сполучного компоненту і впливає на цілісність конструкції. Тому чим менша лещадність щебеню, тим вища його якість.

Відповідно до ГОСТу України, за лещадністю щебінь класифікують так:

I група (обкатана) – до 10% лещадності;

II група (кубовидна) – 10–15%;

III група (покращена) – 15–25%;

IV група (звичайна) – 25–35%.

Радіоактивність

Обираючи щебінь для певного виду будівництва, потрібно знати, як його класифікують за величиною сумарної питомої активності природних радіонуклідів.

I клас за радіоактивністю (до 370 Бк/кг) – щебінь для будівництва.

II клас (370–740 Бк/кг) – для дорожнього і промислового будівництва.

III клас (740–1350 Бк/кг) – для промбудівництва, транспортного будівництва поза населеними пунктами і для дорожнього будівництва в населених пунктах, якщо передбачене покриття шаром грунту чи іншого матеріалу не менше 0,5 м.

Морозостійкість

Визначає цей показник кількість циклів замерзання і розтавання (насичення у розчині сірчанокислого калію і висушування). Щебінь ділиться на такі марки за морозостійкістю: F15, F25, F50, F100, F150, F200, F300, F400. Для будівництва використовують щебінь з маркою морозостійкості 200–400 циклів.

Міцність

Міцність щебеню — це його опір механічному впливу. Визначають її такі показники:

• межа гірської породи;
• дробильність щебеню при стисканні у циліндрі;
• знос у поличному барабані.

За міцністю щебінь ділять на групи:

• М1200–1400 — високої міцності;
• М800–1200 — міцний;
• М600–800 — середньої міцності;
• М300–600 – слабкої міцності;
• М200 — дуже слабкої міцності.

Пофракційне застосування гранітного щебеню

Фракція — це максимально допустимий розмір каменю. Від фракції щебеню залежить сфера його застосування.

0х5 мм (гранітний відсів) – найдрібніша фракція. Застосовується для декору, створення садово-паркових ландшафтів. Гранітний відсів використовують як засіб проти ожеледиці, ним посипають доріжки, спортивні й дитячі майданчики.

3х8, 5х10, 5х20, 10х20 мм – дрібна фракція, що має найбільший попит. Використовується для виробництва бетону і бетонних конструкцій, будівництва фундаментів, мостів, дорожніх та аеродромних покриттів.

20х40 мм – середня фракція. Сфера застосування: виробництво бетону і залізобетонних конструкцій, дорожнє будівництво, закладання фундаментів, зведення будівельних споруджень, відсипання доріг і стоянок, благоустрій майданчиків для роботи важкої будівельної техніки.

25х60, 40х70 мм – велика фракція. Застосовується для робіт із великим обсягом бетону, створення з нього масивних конструкцій. Також використовується для будівництва споруд, доріг у населених пунктах, залізничних шляхів.

40х200 мм (бутовий камінь, бут). Це великі уламки породи (довжина ребра — до 300 мм), які отримують внаслідок підривання покладів суцільних порід. Сфера застосування: створення підпорних стін, зведення фундаментів, огорож. Відходи від заготовки бутового каменю дроблять і використовують як заповнювач для бетонів.