Виробництво щебеню: особливості технології видобутку і переробки буту
Щебінь — це нерудний кам'яний матеріал, без якого на сьогодні не обходиться жодне будівництво. Щебінь використовують при різних видах робіт, зокрема незамінний він для:
- виготовлення бетонних виробів (у цьому випадку щебінь використовують у якості заповнювача);
- будівництва доріг, відсипання залізничних колій;
- заливки фундаменту цементною сумішшю зі щебеню;
- декорування басейнів та водойм.
Застосування новітніх технологій для виробництва будівельних матеріалів і виробів на їхній основі зумовлює підвищені вимоги до якості щебеню. Тому процес виробництва цього будівельного матеріалу досить трудомісткий і включає такі технологічні процеси (етапи виробництва щебеню):
1. Видобуток кам'яного буту.
2. Доставка і переробка сировини на дробильно-сортувальному заводі.
3. Грохочення (сортування подрібненого щебеню на фракції).
Етап 1. Видобуток кам'яного буту
Для виробництва щебеню використовують різні види сировини (від чого залежить і вид щебеню):
- тверді гірські породи (базальт, граніт);
- осадові гірські породи (гравій, вапняк);
- будівельне «сміття»;
- металургійні відвальні шлаки.
Осадові нерудні матеріали, що відкладаються у водних потоках, майже вичерпані. Їх заміняє морський щебінь, який має схожу геологічну природу та підходить для виробництва якісного бетону.
У процесі дроблення будівельного сміття отримують вторинний щебінь. Для цього використовують такі матеріали, як цегла, бетон, асфальт. У процесі виробництва цього виду щебеню застосовують таке ж обладнання, як і для інших видів цього будівельного матеріалу.
Результат дроблення відвальних металургійних шлаків — шлаковий щебінь. Також для його виробництва використовують вогненно-рідкі шлаки, що піддають спеціальній обробці. Так отримують литий шлаковий щебінь.
Перед безпосереднім видобутком гранітного чи гравійного буту, як правило, проводять розкривні роботи: видаляють рослинний шар, піщано-глинисті породи, а в деяких випадках — непридатний камінь верхньої зони.
Коли кам'яний масив підготовлений, розпочинаються роботи з відділення окремих блоків (негабаритів), які будуть проходити наступну обробку.
Для видобутку кам'яних блоків застосовують бурові машини та верстати, за допомогою яких бурять свердловини (шурфи). У них закладають вибухові снаряди. Зазвичай масовий вибух проводять у чітко визначений час і обов'язково стежать за тим, аби в небезпечній зоні не було людей і техніки. Масовий вибух повинен бути чітко спланований, оскільки від цього залежить відокремлення якісних блоків потрібної величини. Якщо після вибуху утворилися великі брили, їх підривають вдруге.
Кам'яні блоки вантажать екскаваторами в автосамоскиди та транспортують до дробильно-сортувальних цехів.
Етап 2. Дроблення каменю
У технологічному процесі переробки кам'яного буту на щебінь виділяють стадії первинного і вторинного дроблення.
При первинному дробленні бут рівномірно подається живильником у дробарку, де подрібнюється на менші частини. Іноді первинне дроблення каменю здійснюють безпосередньо у кар'єрі. У такому випадку на завод доставляються не суцільні кам'яні брили, а частково дроблені.
Відповідно, при вторинному дробленні стрічковий транспортер подає гірську породу, що пройшла первинну обробку, в дробарку вторинного дроблення.
Етап 3. Сортування щебеню на фракції (грохочення)
Завдання грохочення — регулювання розміру та кількості матеріалу.
Цей етап не завжди виділяють в окремий; іноді його розглядають як третю стадію переробки кам'яного буту.
Під час грохочення отриманий в результаті дроблення щебінь сортують на окремі фракції за розміром. Це здійснюється за допомогою спеціального пристрою — грохота.
Грохочення може бути:
- попереднє (застосовують для відокремлення дрібних частинок з матеріалу, що піддається дробленню);
- контрольне (має на меті виділення продуктів, що потребують повторного дроблення);
- товарне (сортування на товарні фракції).
